Завдяки томосу в українському суспільстві зріс інтерес до церковної тематики. Багато блогерів і лідерів думок, які ще недавно були байдужі до релігії, раптово стали «фахівцями з церковного права і православних канонів». Ну а etcetera.media вирішив розібратися в більш «мирському» питанні: на що живуть церковні служителі і скільки вони заробляють.

ХРАМ НА ГОДУВАННЯ. Церква в Україні відокремлена від держави (так, принаймні, написано в Конституції), тож зарплату з держбюджету священики не отримують. Офіційних трудових відносин з церквою у них теж немає: священнослужителі не укладають трудовий договір і не отримують трудову книжку. Заробіток служителя церкви надходить з тих грошей, які збирає храм, у якому він служить.

А ось свічниці, прибиральниці і дзвонарі в церкві – це звичайні наймані працівники. Церква укладає з ними договори і нараховує зарплату.

ЗВІДКИ ГРОШІ? Українські церкви – досить закриті структури, які не надто охоче діляться інформацією про свої доходи та витрати. Проте, структура надходжень до бюджету церковного приходу цілком зрозуміла.

По-перше, це пожертви прихожан. Суми пожертвувань бувають різні, іноді досить великі. Зазвичай жертвують на ремонтні роботи або просто «на храм», однак частина цих грошей іде на зарплату священикам.

По-друге, церква заробляє на торгівлі свічками, іконами і хрестиками. Щоправда, тут є один нюанс. Згідно із законом, церква – не комерційна організація. Тому формально ви не купуєте свічку в церковній лавці, а жертвуєте рекомендовану суму, натомість отримуючи свічку.

По-третє, приход заробляє на релігійних церемоніях і ритуалах (требах). Хрестити дитину, повінчати молодих, освятити офіс – все це платні послуги. До речі, якщо людина замовила требу в церковній лавці, то оплата надійде в бюджет храму. А якщо домовився про освячення машини або квартири особисто зі священиком, то гроші підуть йому в кишеню.

По-четверте, при релігійних організаціях нерідко створюються комерційні організації – починаючи від видавництв і закінчуючи фермерськими господарствами (наприклад, «Зарваниця АГРО» при Українській греко-католицькій церкві). Кожне підприємство зареєстроване як окрема юридична особа і не перераховує гроші в загальну церковну скарбницю. Тому точно визначити, скільки заробляють релігійні організації завдяки «церковному бізнесу», – неможливо.

По-п’яте, найбіднішим громадам (наприклад, у маленьких селах) фінансово допомагають вищі церковні організації. Особливо це характерно для греко-католицької церкви.

ПРАЙС. Фіксованих цін на товари в церковній лавці і на церковні послуги немає. Тарифи встановлює настоятель храму на свій розсуд. За інформацією EtCetera, в харківських храмах УПЦ МП хрещення дитини обійдеться батькам у середньому в 800 гривень, а в Києво-Печерській лаврі – не менше 1000 гривень.

Бюджет маленького сільського приходу не можна порівняти з доходами відомого храму у великому місті, який опікують впливові благодійники. Відповідно, і заробітки священиків у різних парафіях можуть відрізнятися в десятки разів.

НА ПОТОКАХ. Доходи приходу витрачаються не тільки на оклад священика. Частина грошей іде на утримання храму і оплату комунальних послуг, на зарплату працівникам, а також на купівлю необхідного інвентарю (наприклад, в Одеській єпархії УПЦ МП парафії зобов’язані закуповувати свічки біля самої єпархії – користуватися послугами інших виробників або виготовляти свічки самим – заборонено). Нарешті, кожна парафія виплачує внесок в бюджет єпархії. Традиційно, храми повинні платити єпархіям десяту частину доходів. Але на практиці сума внеску у кожного приходу своя: це залежить від доходів храму і особистих відносин настоятеля з єпископом.

У греко-католицьких церквах грошима приходу розпоряджається спеціально обрана економічна рада. У православних храмах цим займається настоятель храму. Це не просто церковна посада, а керівник юридичної особи, офіційно зареєстрованої релігійної організації.

ЦИФРИ. Зазвичай релігійна організація вказує оклад священику, який не нижчий від мінімальної зарплати. Втім, як і на приватних підприємствах, реальна зарплата священиків часто виявляється значно вищою за офіційну. В Українській греко-католицькій церкві середня зарплата священика – близько 8 тис. гривень, в православних церквах – від 5 тис. до 15 тис. і більше.

Ті священики, які служать капеланами в рядах Збройних Сил, отримують платню від держави. Вона становить близько 4 тис. гривень. Стільки ж капелан може отримати як надбавку за особливі умови праці та за роботу в бойовій частині.