Церква атеїстів

Доктор Гаррі Кліфф читає наукову лекцію на Недільних зборах атеїстів у приміщенні колишньої церкви

У Північному Лондоні діє незвичайна установа – «церква атеїстів». Вона користується шаленою популярністю в тих, хто не вірить у Бога. Що це – нова специфічна релігія?

Не в кожній проповіді почуєш про те, що всі ми помремо і що загробного життя не існує.

Але Недільні збори – не звичайна церковна служба.

Це зібрання тих, хто перебуває поза релігією: «частково – співи і танці, частково – атеїстична церква, але все – заради уславлення життя», – каже ведучий зборів Сандерсон Джонс.

У приміщенні десакралізованої церкви зібралося близько 300 людей, щоб вознести хвалу недільному ранку.

Замість релігійних гімнів вони співають композиції Стіві Вандера й «Квін».

Потім слухають уривки з «Аліси у Задзеркаллі» і лекцію доктора фізичних наук Гаррі Кліффа, присвячену антиматерії.

Це чимось нагадує комедійну виставу. Джонс і його партнерка Піппа Еванс сиплють жартами і заводять публіку, як професійні гумористи – ким вони, власне, і є.

Порядок служби

  • Проповідь на тему «чуда».
  • Спів пісень: «Don’t Stop Me Now» групи «Квін», «Superstition» Стіві Вандера, «Ain’t Got No» Ніни Сімон.
  • На екрані, встановленому на вівтарі, — фото доктора Брайана Кокса, ведучого науково-популярних телепрограм.
  • Лекція доктора Гаррі Кліффа, спеціаліста з елементарних частинок, на тему відкриття антиматерії.

Але говорять і про серйозне.

Темою нинішніх зборів є «чудо» – тобто, пояснює Джонс, що можуть відповісти атеїсти на закид, що їм бракує відчуття чудесного.

На дві хвилини ми схиляємо голови, щоб поміркувати про чудо життя. А Джонс у прикінцевому слові розповідає про те, як вплинула на його духовне життя смерть матері: усвідомивши, що життя коротке і далі нічого не буде, він вирішив не втрачати жодної миті.

Аудиторія – переважно білі молоді представники середнього класу – захоплена тим, що відбувається. Багато хто зізнається, що прийшли, бо після того, як вийшли із християнства, відчували в недільний ранок якусь порожнечу. І лише кілька назвали себе активними атеїстами.

«Це гарний привід зібратися і перейнятися духом громади без релігійних моментів, – вважає фотограф Джесс Бонем. – Це не церква, а зібрання нерелігійних людей».

Інша відвідувачка, Гінтаре Караліте, каже: «Я думаю, людям потрібне відчуття приналежності до спільноти, бо в наш час усі дуже роз’єднані, кожен живе сам собою. Відчути себе частиною чогось, бути до чогось причетним – ось чого ми всі прагнемо».

За даними останнього перепису, кількість людей, які називають себе «нерелігійними», у Англії та Уельсі зросла з 2001 року більш ніж на шість мільйонів – до 14,1 мільйона людей. Нині ці нації є найменш релігійними в західному світі.

Атеїстична реклама

Атеїсти вербують своїх прихильників за допомогою реклами (напис на автобусі: «Бога, можливо, немає. А тепер перестаньте хвилюватися і насолоджуйтесь життям»)

Чимало для поширення атеїзму зробили такі постаті як Річард Докінз, популяризатор науки, та комік Рікі Джервейс. Вони зробили модними демонстрацію свого атеїзму та міркування про те, що означає бути нерелігійним.

А письменник Ален де Боттон опублікував «Маніфест атеїстів», в якому описані 10 чеснот (преса вже охрестила їх «заповідями») людей, котрі не вірують.

Де Боттон каже, що хотів віддати належне недооціненим чеснотам на кшталт умінню пристосовуватись чи почуттю гумору. Крім того, він мав відчуття, що в сучасному світі «доброчесність» почала асоціюватися з чимось «гнітючим і дивним», і хотів це якось змінити. Щось подібне простежується і у мантрі Недільних зборів: «Живи краще, допомагай частіше, дивуйся більше».

Де Боттон вірить у те, що місце священників повинні зайняти світські терапевти нового різновиду, а атеїзм – обзавестися власною церквою. Але додає: «Тільки називати його так не можна, бо «атеїзм» – не та ідеологія, довкола якої захочуть зібратися люди. Краще називати її «культурним гуманізмом» абощо».

Коротко про атеїзм

Слогани атеїстів

  • Слово походить від грецької частинки a-, що означає «без», і слова «теос» – «бог».
  • Атеїсти вірять, що боги – це міф, створений людьми.
  • Дехто з них просто байдужий до організованої релігії, інші ставляться до неї насторожено.
  • У XIX та на початку XX століття в рамках Гуманістичної релігії французького мислителя Огюста Конта було збудовано кілька атеїстичних церков.

Дехто з відвідувачів Недільних зборів побоюється того, що атеїзм сам може перетворитися на релігійний рух – з власною етичною системою і самопризначеним духовенством.

Джонс стверджує, що не прагне заснувати нову секту, але частина учасників зборів у цьому не впевнені.

«Рано чи пізно атеїзм стане організованою релігією. Це неминуче. Утвердиться певна система віри, система етичних поглядів на життя», – вважає архітектор Роббі Гарріс.

І на Еванс і Джонсі лежатиме «велика відповідальність», якщо Недільні збори «і далі будуть такими ж успішними, як тепер, – додає він. – Звісно, є небезпека, що вони стануть культом, де все крутиться довкола однієї особи. Не хотілося б, щоб засновники призначили себе на роль харизматичних проповідників».

Інша учасниця зборів, Сара Аспінолл, каже: «Думаю, Сандерсону треба відступити трохи вбік і бути просто модератором, ведучим – надавати людям слово. Він виконує цю роль дуже добре».

Джонс відповідає на це, що Недільні збори лише нещодавно відкрилися і в майбутньому акцент буде перенесено з його особистості на досвід учасників зборів. На припущення, що він хоче заснувати секту, ведучий лише пирхає.

«Я не харизматичний проповідник. Я просто дуже захоплююсь деякими речами і хочу поділитися ними з людьми».

Джонс каже, що популярність Недільних зборів стала для нього несподіванкою, і тепер міркує на тим, як провести подібні акції в інших містах.

«Я хотів це зробити, бо вірив, що це чудова ідея», – пояснює він.

Недільні збори, без сумніву, зібрали більшу касу ніж євангельська Церква святих Юди Тадея і Павла, розташована по сусідству. Недільного ранку тут зібралося 30 вірян – слухати Біблію та співати гімнів.

Але єпископ Гаррісон, що проповідує вже 30 років, каже, що не бачить у нових сусідах загрози, і впевнено передрікає, що їхні духовні пошуки врешті-решт приведуть їх до Бога.

«Треба ж їм звідкись почати», – вважає він.

bbc.com